Наука

Як насправді полювали хижі динозаври

Динозаври

Дослідники надали докази того, що невеликі хижі динозаври, усупереч поширеній думці Голлівуду, зовсім не полювали єдиною, злагодженою зграєю.

Стосовно доісторичних часів слово “хижак” викликає в уяві образи сухорлявих, озброєних гострими кігтями і зубами. Як в кращих голлівудських блокбастерах, вони переслідують свою здобич стайно, керуючись принципами соціальної поведінки і колективного полювання, як сучасні вовки… на жаль, але чим довше вчені вивчають динозаврів, тим частіше приходять до висновків, що все це лише красиві фантазії.

Починається дослідження звичайно ж з вивчення поведінки прямих нащадків хижих динозаврів – рептилій і птахів. “Справа в тому, що сучасні “динозаври” зазвичай не полюють групами і зовсім рідко нападають на здобич, яка більша за їх самих”, пояснив палеонтолог Джозеф Фредеріксон з Вісконсинського університету Ошкош.

Читайте також:  Астрономи назвали точний вік Сонячної системи

Фредеріксон і його колеги проаналізували зуби хижого динозавра Deinonychus antirrhopus і стародавніх крокодилів, які населяли Північну Америку в крейдяний період — від 115 до 108 мільйонів років тому — щоб знайти підказки про те, як насправді полювали могутні ящери. Їх стаття пояснює, що соціальні тварини, які полюють разом, зазвичай забезпечують потомству батьківську турботу. Це означає, що діти дотримуються тієї ж дієти, що і дорослі. Але у видів, які не полюють в групах, раціон молодих тварин відрізняється від дорослих — молодняк не здатний полювати так само ефективно, як дорослі.

Наприклад, дитинчата сучасних крокодилів поступово переходять від комах до риби і ракоподібних, а потім і до великих тварин, якщо мова йде про прісноводному крокодилі родом з Австралії (Crocodylus johnstoni). Дослідники можуть виявити подібну зміну раціону в складі викопних зубів шляхом виміру рівня вмісту 13 ізотопів вуглецю.

Читайте також:  Земля виявилася не кращою планетою для життя у Всесвіті

Фредеріксон і його колеги ж виявили, що у крокодилових зубів крейдяного періоду також спостерігалася еквівалентна зміна між складом зубів у молодих тварин і зрілих тварин. Вони провели один і той же аналіз на 20 зубах D. antirrhopus різних розмірів, здобутих з двох різних місць.

“У самих маленьких і великих зубів різняться середні значення ізотопів вуглецю, що говорить про те, що їх власники споживали різні продукти. Це означає, що молоді не годувалися разом з дорослими, тому ми вважаємо, що «Парк Юрського періоду» помилявся щодо моделі поведінки хижаків”, пише Фредеріксон.

На даний момент дослідникам не вистачає зразків зубів D. antirrhopus для більш поглибленого аналізу ідеї “мисливця-одинака”, але навіть зараз у них достатньо даних для певних висновків. Дослідження 2007 року також демонструє докази того, що принаймні один хижак був убитий родичем. Ця обставина не ставить хрест на ідеї колективного полювання, але в значній мірі говорить проти неї.

Читайте також:  NASA заплатить за ідеї для місячної місії «Артеміда»

Дослідники вважають, що стиль полювання стародавніх хижаків ближче до того, який спостерігається у сучасного комодського варана — набагато менш романтичного, але вельми ефективного і жорстокого мисливця. Ці тварини, наприклад, здатні вбивати буйволів, які в десять разів перевершують їх розмірами.

Залишити коментар