Рейдерство

Рейдери: мистецтво протистояння

Не важливо звідки буде нанесений удар, важливо, наскільки ви опинитеся до нього готові. Хто попереджений – той озброєний! Основними критеріями, за якими здійснюється рейдерське захоплення підприємства, є: раптовість, швидкість встановлення контролю, швидка реалізація майна з метою виходу в «кеш».
Рейдери, як правило, не проводять захоплення об’єкта, якщо у них немає розуміння, кому вони його передадуть в самому найближчому майбутньому. Фахівці з агресивним поглинанням заробляють на конфліктах доводячи їх до вигідного логічного завершення, метою якого є встановлення контролю над активом, з можливістю його продажу. Подальше використання захопленого об’єкту їх рідко коли цікавить, адже спеціалізація рейдерів – «віджання», та й швидкий продаж активу – швидкі гроші.

Набувачами «свіжовіджатого» майна, як правило, виступають або колишні партнери по бізнесу, які вважають, що з ними при припинення співпраці вчинили несправедливо, або ж конкуренти, що досягають відразу кілька цілей: позбавляються від опонента на ринку і набувають всі його активи.

Забезпечити в кращому випадку відмова рейдерів від проведення атаки, а в гіршому – виснаження їх ресурсів вже в початковій фазі можлива за рахунок організації заходів превентивного характеру.

Як не парадоксально, але всі агресивні поглинання мають під собою правову підставу. За своєю правомірністю воно може викликати сумніви, а в деяких випадках глибоке здивування. Але те, що рейдери без документа, що надає їм право на використання об’єкта, на підприємство не з’являться – факт.

Серед правових підстав для входу на об’єкт, як правило, використовується рішення загальних зборів учасників підприємства, яке найчастіше, ніколи не проводилося, і що є плодом чиєїсь шахрайської фантазії. Копія протоколу загальних зборів надається державному реєстратору: чиновник не має повноважень, та й не зобов’язаний, перевіряти достовірність документа, а тільки виробляє реєстраційні дії – вносить зміни до ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств). А хто в реєстрі вказаний як директор, власник частки в статутному капіталі підприємства, той і правий, у того повноваження і можливості розпоряджатися активами і, звичайно ж, право захищати їх від зазіхань третіх осіб. Маючи на руках документ, рейдер з легкістю може відкрити двері на підприємство і закрити їх перед носом законного власника, залишивши останнього на вулиці.

І саме згадані вище превентивні заходи, спрямовані на попередження агресивного поглинання, суттєво ускладнюють створення правової підстави для захоплення. Так як необхідно витрачати ресурси на подолання юридичних перешкод, створених власником підприємства на випадок спроби «віджиму» його власності.

Одним з поширених способів убезпечити актив від рейдерів є його обтяження. Варто відзначити, обтяження має сенс тільки тоді, коли ви його контролюєте: податкова застава – теж за своєю суттю обтяження і може бути штучно обумовлена стороною, яка захищається, але жарти з фіскальним органом погані і можуть негативно відбитися на підприємстві.

Застосовним для захисту активу інструментом обтяження є застава. Суть якого в тому, що заставотримач має право отримати задоволення своїх грошових вимог у разі невиконання боржником своїх зобов’язань перед ним. Застава ефективна, якщо існує можливість у найкоротші терміни передати право власності на актив заставотримачу.

Ще одним інструментом, що дозволяє зробити актив не цікавим для загарбника, є передача його в оренду лояльній особі, так як норми законодавства передбачають, що у разі зміни власника речі, передані у найм, до нового власника переходять права та обов’язки орендодавця. Тобто, якщо вже рейдери формально отримали право власності на об’єкт нерухомості, або ж на корпоративні права підприємства, яке володіє будовою, то право використання буде належати орендареві, підконтрольному законному власнику. При використанні даного методу захисту необхідно враховувати, що орендна плата не повинна бути копійчаною, щоб угоду не могли визнати вдаваною, але і недостатньо високою, щоб не було обов’язку сплачувати орендну плату на прийнятному для рейдерів рівні.

Маловідомим і рідко використовуваним способом убезпечити актив від домагань рейдерів є інститут «управління майном», при якому засновник управління передає керуючому майно на певний термін в управління за плату. Особливістю інституту управління майном є те, що звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора-засновника управління, не допускається, крім випадків визнання засновника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставотримача такого майна. Отже, передача майна в управління іншій особі не тільки створить перешкоду для загарбників до повного встановлення контролю над активом, а й убезпечить актив від вимог кредиторів.

Застава, оренда, управління майном – всі ці інструменти грунтуються на договірних відносинах, для їх використання досить укласти угоду з дружньою компанією.

Окрему увагу варто приділити заходам забезпечення, які приймає суд. Суд має широкі повноваження і в силах накласти арешт на майно, заборонити державному реєстратору вносити зміни до ЄДРПОУ щодо власника та / або керівника підприємства. Але даний інструмент не так доступний для використання, як попередні через залучення незалежної особи – суду, і вимагає ретельної підготовки правової позиції.

Таким чином, своєчасна розробка та впровадження антирейдерської стратегії, що передбачає в тому числі і вищевказані заходи, дозволяє успішно протистояти недружнім поглинанням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *