Волонтерство

Жест доброї волі: як спрацьовуються волонтерські рухи з бізнесом та державою?

Одним з найбільш соціально значущих досягнень Майдану став справжній розквіт волонтерських рухів. Перші “нові” волонтери з’явилися на самому майдані – саме вони допомагали вистояти (і просто вижити) протестувальникам в ці нелегкі морозні дні. На площі волонтери готували їжу, допомагали пораненим. Добровольцями тоді були багато українців і кияни зокрема.

Існує думка, що склалося на майдані громадянське суспільство дозволило б у швидкі терміни змінити життя українців на краще, якби не бойові дії на Донбасі. Однак, незважаючи на військовий конфлікт, нові соціальні порядки все одно роблять свою справу, по цеглинці складаючи будівлю України майбутнього, при цьому роблячи вплив не тільки на суспільні інститути, а й на бізнес та економіку. Про це ми поговоримо докладніше.

Суспільство громадян

Навряд чи хтось буде заперечувати те, що ті речі, які пропонує нам держава часто незручні, нефункціональні і, на додачу до всього, виглядають казенно. У радянські часи, та й при колишній владі намагатися поліпшити щось у сфері, що не стосується тебе особисто, було неможливо – всім управляли всілякі незліченні міністерства, адміністрації та інститути, заповнені зручними владі керівниками. Становлення громадянського суспільства після євромайдану відчинило ці двері і для звичайних, але ініціативних громадян. Спробуємо розібратися, чи дійсно це так, або всього лише імітація.

З’явилося безліч громадянських рухів, які борються за найрізноманітніші аспекти соціальної сфери. Серед них – київський рух “Чистий стовп”, спільно з комунальним підприємством “Київреклама” очищаючу міські вулиці від нелегальної реклами; групи урбаністів, у співпраці з міською адміністрацією та профільними комунальними підприємствами розробляють альтернативні офіційним плани забудови міста та транспортні схеми.

Також волонтери допомогли облаштувати неподалік майдану Незалежності сквер Небесної сотні. Історія ділянки, на якій виник сквер – непроста. Майданчик, незаконно проданий ще за мера Черновецького, представляв жалюгідне видовище – фактично, в парі сотень метрів від головної площі країни за металевим парканом перебував смітник. Під час євромайдану паркан був розібраний на барикади, а незабаром, після завершення акцій протесту, активісти взялися за облаштування майданчика, де незабаром з’явилися сквер і дитячий майданчик. Як повідомляє сайт громадянського об’єднання “Місто-сад”, проект скверу Небесної сотні реалізується виключно за рахунок благодійних внесків громадян. Правда, з одним застереженням – далі вказується, що перший громадський город в сквері був влаштований за допомогою компанії “Сингента”.
Урбаністи-волонтери активні і в інших містах. У Львові діє команда архітекторів-волонтерів, які за власними проектами (за європейськими зразками) облаштовують міські вулиці. Молоді архітектори влаштовують зелені зони на кам’яних середньовічних вуличках Львова, створюють публічний простір. Фінансування – з міського бюджету і, якщо не вистачає – приватних пожертвувань. Власне, внесок львів’ян полягає в тому, про що писалося в першому абзаці цього розділу – зробити громадський простір комфортніше своїми руками, якщо держава не в змозі.

Безумовно, більшість волонтерських ініціатив розквітло в сфері, пов’язаній з АТО: постачанні армії і допомоги переселенцям. Крім “Флорівської 9/11” в наявності такі проекти як “Вернись живим”, “Народний тил”, “Армія-SOS”, “Схід-SOS” і “Крим-SOS”, “Станція Харків”, “Волонтерська сотня”. З ними в зв’язці йдуть проекти, покликані допомогти важкохворим – “Пігулка”, “Індивідуальна медична аптечка”. На другому місці – різноманітні ініціативи, пов’язані з урбаністикою і міським господарством. Крім згаданих вище, в Україні діють такі проекти як “Дивовижні”, що займаються облаштуванням громадських просторів в Києві, Kyiv Smart City (проекти “розумного міста”), львівська ініціатива ZELLENEW (зелене соціальне підприємництво), екологічна ініціатива “ДубКроссінг” в Добропіллі, вулична ярмарок KyivMarket.

Волонтери та бізнес

Хтось може сказати, що чистота стовпів і питання комунального транспорту – проблеми не першочергові в сформованої в країні ситуації. Однак і в питанні допомоги постраждалим від військового конфлікту на сході України підприємці-добровольці не дрімають. Ми поспілкувалися з координатором з інфраструктурних питань волонтерського центру “Фролівська 9/11” Арсенієм Фінбергом. За його словами, український бізнес активно допомагає волонтерським організаціям.

“Є ті, хто допомагає багато, є разова допомога. – Пояснює Арсеній. – У нас, наприклад, були великі спільні проекти з” Розеткою ” і Global Logic. І багато партнерств з дрібними компаніями. Підприємці теж люди, і допомагають, чим можуть “.

Серед проектів, в яких співпрацювали волонтери та український бізнес – облаштування ігрової дитячого майданчика та забезпечення їжею дітей переселенців із зони АТО. Співпраця з онлайн-супермаркетом велося двічі – крім їжі вони надали допомогу дітям, так чи інакше постраждалим через російську агресію на Донбасі. Крім “Розетки”, буквально днями їжу для маленьких переселенців поставив волонтерський центр виробник дитячого харчування HiPP. Безумовно, назви компаній, що надають допомогу, вказуються на сторінці волонтерського центру в Facebook, часто компанії-волонтери пишуть про це і на своїх сайтах.

Інформація про те, який бізнес надає допомогу, зовсім не анонімна – з нею можна ознайомитися на сторінці волонтерського центру “Фролівська 9/11” в Facebook. Також не ховається і фінансовий розмір допомоги. За словами Арсенія Фінберга, на облаштування дитячого майданчика з компанією Global Logic пішло 10000 доларів. Сума, передана “Розеткою” величезна- за 2015 онлайн-магазин пожертвував понад 1,5 мільйона гривень. Крім того, в демонстраційному залі магазину також проводиться збір грошей на потреби постраждалих від бойових дій на сході країни.

Важливо підкреслити той факт, що бізнес сам пропонує свої послуги волонтерам – не було щастя, так нещастя допомогло, зовнішня агресія дійсно згуртувала народ. На даний момент, щоправда, обсяги пожертвувань знизилися через втому суспільства від війни, але волонтери не сумують – засоби допомагають зібрати нові методи начебто фандрейзингу.

Втім, у справах, не пов’язаних з АТО і пересленцями, не все так райдужно. “З бізнесом намагаємося співпрацювати, але часто виходить, що прості окремо взяті люди набагато охочіше і надійніше підтримують різні ініціативи”, – говорить Олександр Шутюк, один із львівських урбаністів-архітекторів, про які ми писали вище. “З бізнесом буває так, що вони спочатку цікавляться, навіть самі проявляють ініціативу, але потім у них може щось помінятися і вони втрачають інтерес або переключаються на щось інше”, – пояснює волонтер. За його словами, структура добровільних пожертвувань в модернізацію міської інфраструктури неоднорідна – це і спонсори з бізнесу, і збір грошей в інтернеті, і участь міської влади.

Мета волонтерства

Не можна заперечувати, що у кожного свої цілі в волонтерства. Виконавці – волонтерські команди, центри – працюють за ідею, що логічно. Це або реалізація щирих людських якостей – взаємодопомоги, співчуття, або прагнення підвищити рівень свого життя, наблизити її до європейських стандартів. І якщо з волонтерами все більш-менш зрозуміло, то які ж цілі переслідують підприємці?

Актуальну нині тему допомоги переселенцям зараз не торкався тільки ледачий. Як згадувалося вище, багато компаній, що беруть участь у волонтерських акціях, відкрито повідомляють про це в доступних джерелах. Отже, в такому випадку волонтерська діяльність стає своєрідним піаром, нехай навіть у якості побічного ефекту, який можна використовувати для створення позитивного іміджу компанії. Заодно і окупляться пожертвувані кошти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *