Економіка

Міносвіти змінило систему фінансування університетів

Міністерство освіти

Раніше фінансування залежало від кількості студентів. Тепер будуть враховуватися також масштаб, регіональний коефіцієнт, залучені інвестиції, міжнародні рейтинги і працевлаштування випускників.

Нову систему фінансування університетів представили в Міносвіти на брифінгу.

Як заявив заступник міністра Єгор Стадний, до 2020 року фінансування майже на 100% залежало від кількості студентів. Тепер же будуть додані додаткові показники.

“Коли абітурієнтів було багато (рік 2005-2007), ніхто проблем не відчував. Як тільки кількість студентів почала падати (з 2005 року у два рази скоротилася кількість студентів), почали відразу з’являтися проблеми з фінансуванням, і університети кожну вступну кампанію намагаються зарахувати якомога більше студентів. Іноді їм доводиться закривати очі на рівень їхніх балів”, – заявив Стадний.

Читайте також:  НБУ про девальвацію гривні: Сезонна тенденція

Зокрема нова схема буде враховувати регіональний коефіцієнт.

“Довгий час університети в регіонах були недофінансовані, адже ні для кого не секрет, що абітурієнти вибирають великі міста. Університети в менших містах не винні, що вони розташовані в менш привабливих населених пунктах. Тепер система фінансування допомагає регіональним університетам”, – зазначив заступник міністра.

Для Києва коефіцієнт становитиме 1, для Харкова і Львова – 1,03, для інших обласних центрів – 1,07.

Впливати на фінансування буде й масштаб.

“Уперше уряд говорить мовою економічних стимулів: об’єднуйтеся. Якщо університети об’єднуються, вони починають отримувати більше грошей”, – пояснив Стадний.

При цьому доходи університету все ще залежатимуть від кількості студентів, але все ж меншою мірою.

Читайте також:  Гроші з COVID-фонду відправлять на зйомку серіалів

“Вага цього показника знижується і через три роки становитиме менше 50%. Усередині цього показника є певний стимул, адже держава за одного студента на технічній спеціальності буде давати, грубо кажучи, на 60% більше фінансування, ніж за студента економічних спеціальностей, гуманітарних. Ми стимулюємо технічні університети не втрачати свій профіль, вкладатися в технічні, інженерні спеціальності, яких не вистачає”, – додав Стадний.

Держфінансування зростатиме й завдяки залученим грантам або інвестиціям.

“Якщо хтось університету довірив гроші, це показник високої репутації. Держава повинна звертати увагу на це і винагороджувати”, – говорить заступник міністра.

МОН буде також заохочувати зайняті місця в міжнародних рейтингах.

“Якщо наш заклад потрапляє в міжнародний рейтинг, він отримує підвищений коефіцієнт”, – сказав Стадний.

Читайте також:  У НБУ пояснили причину падіння гривні

А з наступного року на фінансування університетів впливатиме й працевлаштування випускників.

“Якщо випускники університету будуть працевлаштовуватися на посадах, які вимагають кваліфікації вищої освіти, університет буде отримувати більше фінансування. Умовно кажучи: якщо людина після університету через два-три роки працює на касі супермаркету – це не те місце, де застосовується кваліфікація вищої освіти”, – підсумував заступник міністра.

У 2020 році 54 виші в результаті реформи втратять частину фінансування, але інші 94 або збережуть, або отримають більше. Для деяких вишів приріст становитиме до 50 млн гривень. За фінансуванням, усі 136 вишів і 12 їхніх філій з окремими кошторисами у 2020 році отримають від 95% до 120% минулорічного бюджету.

Джерело: Кореспондент

Залишити коментар