Суспільство

Пенсійна реформа. Як зміняться виплати після глобальних змін

Пенсійне посвідчення

Нововведення повинні допомогти захистити держбюджет від зайвих витрат.

Уряд готується змінити пенсійну систему в Україні. У середу, 27 листопада, Кабмін доручив Мінсоцполітики розробити законопроект про введення обов’язкової професійної накопичувальної пенсії, а також подати пропозиції про систематизацію надбавок, підвищень і доплат, пише “Страна”.

Частина пропозицій вже міститься в звіті Мінсоцполітики про пенсії, який представили на засіданні уряду.

Серед ініціатив – пропозиція підвищити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і впровадити якісь “корпоративні пенсії”, які поки що стосуються лише представників “шкідливих” професій, що, в свою чергу, може “звільнити” держбюджет від виплат пільгових пенсій. Також серед ідей – скасування деяких надбавок. Ці виплати хочуть оптимізувати. І головною зміною є відв’язка пенсій від прожиткового мінімуму, а прив’язка до “базової величини”, яка буде щорічно визначатися урядом.

Економія на пенсіонерах

Головна мета Кабінету міністрів у пенсійній системі – зробити її більш “ефективною”, щоб вона допомогла захистити держбюджету від зайвих розтрат.

За оцінкою Мінсоцполітики, витрати держави на пенсії, зокрема на доплати, пільги і т. д. до кінця 2019 року складуть близько 124 млрд грн, у 2018 році цей показник був 99,4 млрд грн, а в 2016 – 64,8 млрд грн. При цьому найбільш “витратними” для держави є військові пенсії, на які цього року пішло 23,5% фінансування. Ще 21,2% грошей витратили на доплати до мінімальних пенсій.

Читайте також:  Щеплення на вихідних отримала 31 тисяча українців

Прожитковий мінімум

Розмір більшості доплат і надбавок розраховується в прив’язці до прожиткового мінімуму, тому постійно зростає. При цьому є ряд надбавок, які останнім часом не збільшувалися. Приміром, сім’ям загиблих учасників війни і бойових дій (близько 399 гривень в місяць). Дітям війни доплати збільшили всього на 66,4 гривні, по догляду за самотніми пенсіонерами-на 50 гривень і т. д.

Пенсія – за рахунок роботодавців

Ще одне рішення щодо “оптимізації” доплат може бути для цілої категорії пенсіонерів-пільговиків. Йдеться про працівників шкідливих виробництв-шахтарів, металургів, що працюють у доменних печей, персонал хімпрому та інших. Вони мають головну пільгу – вихід на заслужений відпочинок без прив’язки до пенсійного віку, і пенсія у них вище. Частину виплат для цієї категорії пенсіонерів здійснює Пенсійний фонд, а частина-виділяється з держбюджету.

Але в Мінсоцполітики придумали, як можна заощадити на цих людях бюджетні кошти. Так, для таких підприємств планується вести поняття якихось “корпоративних пенсій”. Це буде обов’язкова накопичувальна система за рахунок роботодавців.

Читайте також:  У МОЗ спрогнозували нову хвилю COVID-19

“Таке нововведення обговорюється вже давно. Планується, що для підприємств збільшать ЄСВ. 22%, як і зараз, йтиме до Пенсійного фонду, а ще 7-15% – на накопичувальні пенсії працівникам. Втім, поки неясно, як буде вирішено питання збереження цих грошей. Виходить, що вони будуть перераховуватися в недержавні ПФ, а ті стануть їх інвестувати в різні проекти. При виході людини на пенсію за вислугою років (скажімо, в 50 років), саме з цих коштів їй будуть виплачувати пенсію. Аж до досягнення нею пенсійного віку (60 років). Потім пенсію стане платити державний Пенсійний фонд. Але якщо недержавний фонд – тримач накопичувального рахунку – раптом збанкрутує, то, виходить, що людина взагалі залишиться без пенсії. Це питання потрібно додатково врегулювати, щоб зняти подібні ризики”, – пояснив глава Управління соціального страхування та пенсійного забезпечень Федерації профспілок Володимир Максимчук.

За словами аналітиків, така система може призвести до додаткового податкового навантаження, що загрожує для економіки. А “шкідливі” підприємства також переживають не найкращі часи.

Ревізія доплат

Як зазначають у Мінсоцполітики, ще одна проблема з пенсіями-заплутаний перелік доплат. Держава вводить одні надбавки, не проаналізувавши ефективність інших, в результаті вони часто перетинаються. Скажімо, інваліди війни зараз отримують відразу кілька доплат: цільову грошову допомогу, підвищення до пенсії, щомісячну адресну допомогу.

Читайте також:  Хакери відправили "чорну мітку" Ілону Маску

Тому пропонується “удосконалити” механізм визначення надбавок, переглянути існуючі доплати на предмет скасування “однотипних” і “неефективних”. Зокрема, зміниться механізм призначення доплат по догляду за пенсіонерами. При цьому, як зазначено в рекомендаціях Мінсоцполітики, “має враховуватися матеріальне становище пенсіонерів та їх сімей”.

Тобто не виключено, що буде “верифікація” пенсіонерів. І, якщо раптом з’ясується, що їхні діти і онуки непогано заробляють, то доплати по догляду за людьми похилого віку можуть урізати або зовсім скасувати.

Пенсії військовим

Цій категорії населення пенсії виплачує Пенсійний фонд (мінімалку), інші надбавки йдуть з бюджету. За перші шість місяців поточного року ПФУ виділив на ці цілі 13,7 млрд грн. Це створює чимале навантаження на держбюджет.

Мінсоцполітики пропонує “передати” військових повністю на забезпечення Пенсійному фонду і змінити формулу нарахування військових пенсій, перевівши цю категорію до загальної. Це нібито дозволить наблизити пенсії військовослужбовців до “фінансово обґрунтованих єдиних принципів пенсійного забезпечення”.

Однак це позбавить військових пенсіонерів можливості оскаржити в суді, наприклад, заниження деяких коефіцієнтів.

Джерело: UBR