Аналітика

Удар по рейдерам: що зміниться з введенням закону про захист прав власності

Рейдерство

Прийнята постанова прибирає з практики проблему перереєстрації майна на «мертвих душ», але все одно залишає лазівки для шахраїв.

Комунальні підприємства більше не зможуть проводити державну реєстрацію передачі прав власності, а держреєстраторів і нотаріусів зобов’яжуть перевіряти достовірність змісту документів. Такі головні зміни «антирейдерського» закону (№1056-1), підписаного президентом Володимиром Зеленським 21 жовтня.

Разом з тим, Постанова призведе до подорожчання і ускладнення процедури купівлі-продажу майна і корпоративних прав, що також погіршить інвестиційний клімат, побоюються в бізнес-співтоваристві. Заперечуючи можливість зростання вартості своїх послуг, нотаріуси попереджають, що підписаний варіант закону, який виключив деякі з їхніх пропозицій, недостатній для того, щоб власники великого бізнесу могли спати спокійно.

Перекрили джерело рейдерства

Необхідність боротьби з рейдерськими захопленнями власності назріла давно – з 2014 по 2017 рік в Україні їх кількість зросла у 2,5 рази. Хоча після 2017 року динаміка зростання даного типу злочинів дещо знизилася, але все одно склала значну цифру – понад 900 випадків за останні півтора року.

Головне джерело махінацій останніх років – введений при минулій владі інститут «акредитованих суб’єктів державної реєстрації», представляли із себе комунальні підприємства, значна частина яких створювалася спеціально для відбирання чужого майна та бізнесу за підробленими документами.

Раніше недобросовісних реєстраторів відключали в ручному режимі: так, в липні 2019 року радник Міністра юстиції з питань держреєстрації Олена Сукманова заявляла, що з усіх заблокованих реєстраторів 70% припадає на комунальні підприємства.

«На практиці трапляються просто небувалі випадки: приміром, нещодавно провели оформлення за підробленими документами акту купівлі-продажу майна на людину, вже як 4 роки померлої. Тому я оцінюю дану постанову позитивно, особливо в частині ліквідації інституту акредитованих суб’єктів: ці підприємства були просто кримінальними структурами, через які йшов вал рейдерських атак», – прокоментував нововведення старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Крім цього, щоб знизити ризик втрати власності, на уповноважених держреєстраторів і нотаріусів перекладається відповідальність по встановленню цивільної та правової дієздатності фізичних і юридичних осіб.

«Уявіть ситуацію: видана довіреність на представництво інтересів. Вона має або термін дії, або ж вона припиняється у зв’язку зі смертю особи. Але якщо раніше перевірити це могли тільки нотаріуси, то зараз до єдиного реєстру актів цивільного стану отримують доступ і держреєстратори. Тепер вони будуть зобов’язані перевіряти в реєстрі існування довіреності, і обов’язкова наявність у суб’єкта частки в статутному капіталі. Однозначно вже не буде “Мертвих душ”», – впевнений нотаріус Богдан Дмух.

Контрольним заходом захисту від неправомірних дій стане збільшення фінансового покарання за порушення порядку проведення реєстрації до рівня в 400-600 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Але, якщо в даних пунктах думки учасників обговорення законопроекту сходилися, то інші механізми захисту викликали ряд протиріч.

Безпека бізнесу або монополія нотаріату

Каменем спотикання законодавчої ініціативи стало запровадження принципу одночасності нотаріальної дії та державної реєстрації, а, крім того, нотаріальне посвідчення договору про купівлю-продаж корпоративних прав.

Сенс новації полягав в усуненні схеми рейдерства з передачі документів через ланцюжок з декількох реєстраторів. За допомогою такого методу шахраї могли запустити процес відбирання прав на власність на одному з перших етапів, а зареєструвати результат – в кінці, що ускладнювало оскарження справи. Якщо ж проводити запис в єдиному держреєстрі відразу після нотаріального посвідчення, місця для втручання рейдера не залишилося б.

“Це була класна ідея, – дає оцінку запланованій зміні глава Київського відділення Нотаріальної палати України Наталія Козаєва, – ви приходите до нотаріуса, він завіряє договір купівлі-продажу, акт прийому-передачі частки, і абсолютно логічно, що відразу він і проводить реєстрацію змін юридичної особи в реєстрі. За допомогою даного механізму ми ламали через коліно всіх чорних реєстраторів і рейдерів”.

Однак у фінальну редакцію закону принцип одночасності був включений лише частково, ставши обов’язковим для всіх форм власності, крім акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю. Не влаштовували критиків суттєве подорожчання нотаріальних послуг через обов’язкове Нотаріальне засвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав. Так, у разі прийняття первісної редакції закону, нотаріусу покладався 1% від суми угоди – для великого бізнесу часто багатомільйонної. Дана міра для юросіб в кінцевому варіанті законопроекту також стала необов’язковою.

Справа в побоюваннях юристів і великого бізнесу щодо посилення ролі нотаріату, отримуючи можливість втручатися у приватні справи сторін, а також, вносячи деталі, в тому числі фінансові, до реєстру, надавати публічності умови угод.

«Великі гравці пролобіювали скасування принципу одночасності для акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю – саме там, де і відбувається основна частина рейдерських атак. Таким чином, всі проблеми залишаються – можна знову почати процес “відбирання” в одному місці, а потім затвердити в іншому», – пояснює подію Наталія Козаєва.

Аргументуючи свою позицію, Козаєва навела в приклад досвід європейських держав, де функції нотаріату в обов’язковому Порядку поширюються і на завірення договору купівлі-продажу.

«Чому така прогресивна країна не «захищає» свій великий бізнес і своїх інвесторів, давши їм можливість без нотаріуса укладати договори купівлі-продажу, а ми дозволяємо? У чому логіка? В країні, де рейдерство процвітає, ми йдемо на зустріч рейдерам, пояснюючи це дорожнечею нотаріуса. Тим більше, навіть якби в законі залишили пункт про завірення договору купівлі-продажу в частині корпоративних прав, то ціна за нього не склала 1%, так як Зеленський раніше скасував 1% ставку для оплати завірення договору купівлі-продажу. Ціна за послугу була б зафіксована на рівні в 2-3 тис. грн. і саме навколо такої суми йшов весь сир-бор. Тобто, коли у вас є ризик втратити завод, то заплатити 2 тис. грн., буде для вас обтяжливо?», – дивується голова київського відділення Нотаріальної палати України.

Як би там не було, більшість юросіб і зараз користуються послугами нотаріуса в частині завірення договору купівлі-продажу корпоративних прав, прагнучи себе убезпечити, стверджує Наталія Козаєва.

Багатофакторна аутентифікація і мільйони бланків

Одним із способів перестраховки бізнесу в законі залишилося обов’язкове використання бланків нотаріальних документів. Але абсолютного захисту такий інструмент не гарантує, вважає Наталія Козаєва.

«У чому сенс бланка, якщо ми не можемо перевірити ніяк достовірність договору купівлі-продажу? – заперечує Козаєва, – тим більше, сьогодні так “малюють” ці бланки, що це не створює ніякої проблеми для шахрая, що має на меті відняти завод. Вся Європа працює на білому папері, але у них просто є можливість перевірити достовірність документа, тому що кожна дія реєструється. Загалом, хоч на пергаментному папері роби документ – це не захист від рейдера», – переконана представник нотаріату.

З іншого боку, витрати на друк бланків можуть зробити процедуру відчуження майна більш дорогою. Собівартість одного бланка на даний момент становить 18 гривень, в той час як нотаріус, котрий багато працює може витратити 300-350 бланків в місяць.

«У підсумку тільки на папір можна витратити 5400 грн. – це без актів прийому-передачі. Помножте на 6 тисяч нотаріусів, і порахуйте, як буде набиватися казна», – робить розрахунки Козаева, відзначивши, що ціни за нотаріальні послуги підвищені не будуть, так як серед нотаріусів і так дуже велика конкуренція на ринку.

«У нас нескінченне число нотаріусів, так як відсутні квоти. У підсумку на 6 тисяч осіб припадає 1 нотаріус, чого немає ні в одній країні латинського нотаріату. Це також сприяє появі так званих «чорних» нотаріусів, але, з іншого боку, це ж робить послуги українського фахівця найдешевшими в Європі. Перекладення на нотаріат додаткових функцій, таким чином може навіть здешевити послуги, так як нотаріуси будуть залучати до себе клієнтів за рахунок демпінгу ціни», – вважає експерт.

Більш дієвим і дешевим способом убезпечити майно власників повинна стати багатофакторна аутентифікація, підтверджує, що нотаріуса, змінює дані у реєстрі, не зламали через програму віддаленого доступу. Незважаючи на те, що створення системи аутентифікації прописано в законі, поки багатофакторна захист ще не розроблена.

«Робоча система захистить нерухомість всіх громадян України від того, що ключами реєстратора або нотаріуса переписується майно», – підкреслює Козаєва.

Корінь проблеми – в правоохоронній системі

Ускладнення процедури реєстрації все ж може підвищити вартість послуг нотаріусів за рахунок обтяження їх додатковими діями щодо перевірки дієздатності та правомочності юросіб – причому вдвічі, ділиться думкою Ростислав Кравець. У той же час, він вважає, що саме ускладнення процедури свідчить про розвал правоохоронної системи.

“Замість того, щоб перекладати відповідальність на “гаманці” громадян, владі слід було б зайнятися реформою правоохоронних органів. Шахрайством у нас займається цілком конкретна і дуже обмежена в числі група осіб. Про них правоохоронцям відомо, і я не розумію, чому вони не запобігають їх діяльність, – запитує юрист, – зараз Мін’юст перетворився на виключно зручний інструмент для рейдерів. У багатьох випадках ниточки слідства ведуть до посадових осіб Міністерства”, – робить висновок експерт.

На думку Ростислава Кравця, реальним кроком для усунення проблеми рейдерства стало б спрощення процедури повернення незаконно отриманого майна власнику.

«Зараз цей процес може тягнутися роками. Якщо дана процедура не буде припускати десятки років постійно блокуючих судів, а винуватці будуть каратися не демонстративно, через місяць виходячи на свободу, то я думаю, що всі ці введені запобіжники будуть не потрібні», – підсумовує фахівець.

Залишити коментар