Аналітика

В Україні масово вирізають корів. Яких цін чекати на молочку

Доїти корову

Українська молочна продукція заміщається імпортними поставками.

Українські фермерські господарства фіксують рекордне за 10 років зменшення поголів’я корів. Згідно з останніми даними, на 1 липня 2019 поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні склала 3,74 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на 1 липня 2018 року. 1,12 млн голів ВРХ утримували сільськогосподарські підприємства (на 5,4% менше, ніж на 1 липня 2018), а господарства населення – 2,62 млн голів (на 3,5% менше).

Бояться ринку землі

Причин постійного падіння поголів’я ВРХ фермери називають цілий ряд:

  • По-перше, сама галузь ВРХ складніша, трудомістка і дорога, з меншою маржинальністю, ніж свинарство або птахівництво. Корова народжує зазвичай лише одного теляти, яке носить в утробі 9 місяців. Для набору їм забійної маси (якщо мова йде про м’ясне виробництво) потрібно 12-15 місяців. Щоб виростити молочну корову, взагалі знадобиться цілих 3 роки. Для порівняння, у однієї свиноматки народжується по 10-12 поросят, і вирощують їх до забою всього півроку – тобто, за рік господарство має 2 повних цикли. У птахівництві ж взагалі для вирощування бройлера потрібно тільки 45 днів.
  • Іншим фактором є фізіологічні особливості тварини: у неї чотирикамерний шлунок зі складним процесом травлення і засвоєння речовин, тому вона досить вимоглива до годівлі.
  • Відкриття ринку землі призведе до того, що ті дрібні або середні фермерські господарства з виробництва ВРХ, які ще сьогодні якось тримаються на плаву, будуть просто знищені: вони не зможуть конкурувати в придбанні землі з транснаціональним капіталом, який має величезну фінансову «подушку». Таким чином, фермери втратять ті землі, які зараз орендують для вирощування кормів для худоби.

“Через високу трудовитратність і собівартість виробництва маржинальність галузі невисока. Саме тому вона потребує державної підтримки. Минулого року ми домоглися, щоб фермери отримували дотації по 2 500 грн. на корову, але в бюджет на наступний рік їх відібрали. Що стосується вирощування ВРХ у домогосподарствах, то там люди підтримки взагалі не отримують, хоча ми ще минулого року зверталися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, щоб дотації на корів давали і селянам”, – розповіла голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Читайте також:  Переділ тютюнового ринку: чи з'явиться в Україні новий монополіст

Дефіцит сировини

Не рятує ситуацію навіть одна з найвищих за останній десяток років цін на молочну сировину. За словами молочників, це говорить про впадіння галузі в глибоку кризу. Вже зараз українська продукція заміщається імпортною. Наприклад, сири активно надходять до нас із сусідньої Польщі.

За розрахунками учасників ринку, якщо в минулому році частка тієї ж імпортної сирної продукції становила в українських магазинах близько 17% і стосувалася в основному тих сортів, які в Україні не виробляють, то вже до кінця цього року їх частка складе 20% і замістить навіть ті види сиру, які проводяться в нас. Зростає імпорт та іншої молочної продукції.

«Наша молочно-товарна ферма, яка робить молоко ґатунку «екстра», за результатами вересня, вже отримувала ціну, в перерахунку на європейський стандарт, в 0,32-0,35 євро за кг. Про таку ціну ми могли тільки мріяти. Але жоден з наших фермерів цьому не радіє. Для них це сигнал про те, що ми заглиблюємося в кризу. У нас сильний дефіцит молочної сировини на ринку, пов’язаний зі скороченням поголів’я. Через це ціна на полицях магазинів буде рости, покупець не зможе її собі дозволити, а значить буде збільшуватися імпорт дешевшого продукту з-за кордону», — зазначила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

Читайте також:  HR-дилема: Чому ваші оголошення не приваблюють таланти

Водночас, ціна у домашніх господарств, навпаки, сильно падає через низьку якість. Більш того, сировину другого сорту, згідно із законодавством, просто заборонять приймати на переробку вже з наступного року.

Іншими словами, люди залишаться без нехай і невеликого, джерела доходу. Отже, корів їм теж буде просто не вигідно тримати, і вони відправляться на бійню.

«Виходом із ситуації могла б стати держпідтримка кооперативів, в які могли б об’єднуватися селяни для спільного виробництва молока, закуповуючи необхідну техніку для доїння молока безконтактним методом, щоб виробляти сировину вищої якості, укладати договори з заводами, минаючи перекупників-посередників, маючи, таким чином, більшу ціну на молоко», — каже Паламар.

Що буде з цінами

Що далі буде з цінами на молочну продукцію в магазинах, фермери поки прогнозувати не беруться. Але при цьому відзначають, що тенденції споживачів не порадують.

З-за того, що утримувати корів стало не вигідно, фермерські господарства просто закриваються і, як підсумок, збільшується дефіцит молочної сировини. Тільки з початку 2019 року в Україні припинили своє існування близько 100 господарство на 200-300 голів кожна.

А на тлі розмов про те, що в країні планують згортати всі програми підтримки молочників, цей тренд тільки посилився.

«Такі меседжі спонукали цілий ряд підприємств повністю згорнути молочне скотарство, тому що вони акумулюють фінансову подушку для себе. Щоб вижити і зберегти аграрний бізнес в наступному році. Якщо уряд не прислухається до галузі, то всі ці тренди, у тому числі цінові, тільки посиляться», — резюмувала Лавренюк.

Залишити коментар