Останнім з’явилося так багато різних інструментів для інвестування, що заплутатися в них – раз плюнути, особливо, якщо ти – не фінансист.
І все ж тим, хто не хоче обмежуватися старими добрими депозитами або купувати рухомі і нерухомі цінності, потрібно розібратися, що таке гедж-фонд.
Цей фонд призначений для заробітку грошей, але він має ряд особливостей, які відрізняють його від інших інвестиційних об’єктів і про які потрібно пам’ятати, якщо ви хочете збільшити свої доходи, а не втратити все відразу.
Що таке гедж-фонд і звідки він взявся?
Видів інвестиційних фондів існує досить багато, але геджі займають особливе місце в їх ієрархії.
Не кожен інвестор може дозволити собі вкласти гроші сюди, та й вибрати відповідний – не так вже й просто.
А ось побільше дізнавшись про цей інструмент збільшення прибутку, ви зможете зробити правильний вибір, звичайно, при наявності у вас великої суми.
Що ж таке гедж-фонд і навіщо він потрібен?
Перше, що вам потрібно дізнатися про цю тему – це те, що організація, що займається геджуванням, відноситься до приватних інвестиційних фінансових організацій.
Від інших банків його відрізняє те, що він націлений на велику прибутковість при відносно серйозних ризиках, хоча робота керуючого (або керуючих) – не тільки шукати вигідні проекти для вкладень, але і мінімізувати ризики.
Капітал організації складається з грошей приватних інвесторів, а управління зазвичай ведеться командою професіоналів, які отримують за свою роботу пристойну винагороду.
Щоб збільшити прибутковість, керуючі частенько використовують ризиковані фінансові стратегії, які нечасто застосовуються в інших фінансових структурах, наприклад, кредитне плече або деривативи.
Геджування недоступно простим смертним.
Наприклад, в США – країні, яка і дала світу такі фонди, вкладниками можуть стати приватні інвестори, готові вкласти не менше 5 млн. доларів і інвестиційні інститути з капіталами від 25 млн. доларів.
У деяких європейських, азіатських, слов’янських державах спостерігаються більш сприятливі умови для інвесторів, але все ж можна стверджувати, що ця організація доступна лише дуже багатим людям.
Структура гедж-фонду
Гедж-фонди відрізняються від інших інвестиційних інститутів тим, що мають чітку структуру, складові якої – це:
- Керуюча компанія.
- Інвестор.
- Аудитор.
- Первинний брокер.
- Банк-гарант, в якому і зберігаються всі активи інвесторів.
Власне, саме керуюча компанія і засновує гедж-фонд, а потім починає рекламувати себе, залучаючи інвесторів.
Ця ж компанія призначає групу професіоналів, які й будуть займатися грошовими вкладами, вибором стратегій, пошуками вигідних об’єктів для інвестування і т. д.
Це багаті люди, що несуть в банк свої гроші, які і формують його капітал.
Чим більше грошей принесли інвестори і чим краще торгова стратегія, обрана керуючими, тим багатший і успішніший фонд.
Це адміністративна функція, на яку призначається людина, що не пов’язана з керуючою компанією.
Він веде бухгалтерію, має доступ до важливих документів, контролює діяльність керуючої компанії і т. д.
Наявність такої посади дозволяє знизити ризики і не допустити того, щоб управління активами фонду зосередилася в одних руках.
Це фінансова установа, яка і здійснює всі угоди, найчастіше на цю роль обирається процвітаючий надійний банк.
Він повинен бути максимально надійний, тому що мова йде про найбільші суми грошей, акції, золотовалютні запаси і т. д.
Ось проста схема структури гедж-фонду:
Якщо зобразити за допомогою схеми розширену структуру цієї інвестиційної компанії, то вона буде виглядати приблизно ось так:
Історія появи і розвитку гедж-фонду
Батьківщиною гедж-фондів, як і багатьох інших фінансових організацій, стала США.
Американський журналіст А. У. Джонсон якось працював над статтею на тему капіталовкладень і ринку.
Журналіст обожнював свою роботу, але отримував за неї ганебно мало грошей.
Щоб мати можливість писати і далі, але при цьому не вмирати з голоду, в 1949 році А. У. Джонсон на власні заощадження і з фінансовою допомогою своїх друзів заснував інвестиційну компанію.
В якості торгової стратегії ним була обрана проста схема: купувати акції, які повинні були вирости в ціні, і паралельно спекулюючи акціями, вартість яких повинна була знизитися.
Стратегія виявилася на рідкість вдалою і за 15 років діяльності А. У. Джонсон зміг отримати небувалий на ті часи прибуток: 670%.
Його частка становила 20% – цього цілком вистачало на безбідне життя.
За прикладом талановитого журналіста стали діяти й інші фінансисти.
До кінця 1960-х років в США працювало вже близько 150 компаній, які стали називати гедж-фондами.
Поступово мода на високоприбуткові інвестиційні компанії поширилася і в інших країнах.
Працюють гедж-фонди в Україні, але, на жаль, не так успішно, як в США чи Європі, тому що їх діяльність не регулюється законодавчо, а ризики інвесторів надзвичайно великі, особливо в умовах кризи.
Основне середовище проживання сучасних гедж-фондів – офшорні зони:
І все ж люди з вільним капіталом в кілька мільйонів доларів, можуть стати інвесторами надійних гедж-фондів:
- Odey Asset Management;
- Citadel;
- Fortress Investment group’s;
- Harbinger Capital Partners;
- VR Global Offshore Fund;
- Copperstone Alpha Fund та інші.
Особливості та типи гедж-фонду
За більш ніж півстоліття своєї діяльності гедж-фонди зуміли завоювати досить шанувальників і сформувати свої відмінні риси.
Якщо ви збираєтеся інвестувати гроші сюди, то повинні вивчити особливості їх діяльності.
А ще важливо пам’ятати, яких типів бувають гедж-фонди, щоб вибрати оптимальну інвестиційну компанію для вкладення грошей.
Характерні особливості
Геджі не дарма стоять особняком від інших фінансових організацій.
Їх діяльність важко врегулювати чинним законодавством і проконтролювати.
Це особливі інвестиційні компанії, зі своїми характерними особливостями.
Без знання цих особливостей, важко повністю розібратися, що таке гедж-фонд.
- Недоступність для дрібних інвесторів.
- Неординарний вибір торгових схем.
- Практично необмежена область для інвестування.
- Активне використання фінансового плеча.
- Особлива структура комісії для керуючого.
В гедж-фонд можуть інвестувати гроші лише «професійні» вкладники, які володіють активами (без врахування вартості майна) на суму від 1 млн. доларів і більше.
Висока прибутковість і великий ризик для вкладників пояснюється тим, що керуючий вибирає неординарні торгові схеми та інвестиційні об’єкти, які в підсумку приносять великий дохід і вкладникам, і керуючому.
Якщо ж схема не спрацьовує, всі виявляються в збитку.
Якщо більшість інвестиційних організацій мають вузьку область для вкладення грошей, то команда професіоналів-управлінців фонду може вливати активи в те, у що вважатиме за потрібне: нерухомість, валютний ринок, золото, земля і т. д.
Керуюча компанія охоче запозичує гроші, які збираються вкладати в той або інший об’єкт, що може принести прибуток.
Багато фондів виплачують керуючому винагороду лише за операційні витрати (зазвичай воно становить 2-5% від прибутку).
А ось керуючий отримує оплату не тільки за операційні витрати (зазвичай – це 2%), але і свою частку від прибуткових операцій (15-25%).
Основні типи
У спеціалізованій літературі зустрічається велика кількість різних типів класифікацій, але нехай в них розбираються фахівці.
Якщо ви цікавитеся темою лише для загального розвитку, то вам достатньо ознайомитися з трьома основними типами цих інвестиційних організацій.
3 основних типи гедж-фондів:
- Глобальний.
- Макроекономічний.
- Відносної вартості.
Його інвестиційна діяльність охоплює багато країн, а от торгова стратегія будується на діяльності конкретних компаній.
Він працює на ринку конкретної країни, наприклад, Китаю.
Об’єкти інвестування і торгові стратегії вибираються у зв’язку з макроекономічною ситуацією в цій державі.
Це найбільш поширений тип геджів.
Він працює в тій країні, де він заснований.
Основа торгової стратегії-використання різниці цін товарів однієї групи, наприклад, акцій або об’єктів нерухомості.
Як працюють і заробляють гедж-фонди?
У всьому світі працює така незліченна кількість гедж-фондів, що, маючи кругленьку суму, гріх не скористатися можливістю вкласти її в якийсь новаторський проект, щоб отримати вражаючий прибуток.
Адже саме у високому прибутку, пов’язаному з великими ризиками, і полягає особливість геджування.
У чому особливість роботи гедж-фонду?
Діяльність гедж-фонду істотно відрізняється від інших фінансових інститутів, перш за все тим, що керуюча компанія практично не обмежена у виборі торгових стратегій, об’єктів для інвестування і способів управління.
Звичайно, є законодавство та державні комітети, але найчастіше ці банки не відчувають тиску ні з боку держави, ні з боку ринку.
Більш того, часто саме вони і формують ринок.
Маючи широку свободу дій, первинний брокер може укладати такі ризиковані торговельні угоди і вливати такі величезні суми, що, наприклад, крива валютного ринку може змінити свій напрямок.
Це добре розуміють найбагатші люди планети, вибираючи саме геджування для вкладення коштів.
Якщо зобразити особливості роботи банку у вигляді схеми, то отримаємо приблизно таку картинку:
Докладне пояснення, що таке гедж-фонд і геджування, наведено у відео:
Характеристика діяльності вигаданого гедж-фонду
Щоб краще зрозуміти, про що ми говоримо, звернемося до вигаданого прикладу.
Припустимо, якийсь відомий фінансист Петро Петренко вирішив заснувати фонд під назвою «Інвестиційна компанія майбутнього».
Завдяки своїй бездоганній репутації і дару переконання йому вдалося залучити до роботи 10 надійних інвесторів, кожен з яких вклав по 5 млн. доларів.
Тепер Петро Петренко має в своєму розпорядженні капітал в 50 млн. доларів.
З кожним з інвесторів він укладає договір, згідно з яким він необмежений в інструментах, може вибирати будь-які торгові стратегії та об’єкти для інвестування, а його винагорода в ході успішних операцій складе 20% від доходу, якщо сума доходу – понад 10% від первісної суми.
Петро Петренко займається тим, що шукає вигідні об’єкти для капіталовкладень.
Як тільки він знаходить такий об’єкт, сигналізує первинному брокеру, щоб той здійснював угоду.
Припустимо, за рік «Інвестиційна компанія майбутнього» зуміла заробити 50% прибутку, тобто 25 млн. доларів.
Перші 10% від цієї суми (2 500 000 доларів) належать інвесторам.
Решта 40% (22 500 000 доларів) діляться так:
- 20% (4 500 000 доларів) – винагорода Петра Петренка, який вибрав правильні об’єкти для інвестування і тлумачні торгові стратегії, які принесли прибуток;
- 80% (18 000 000 доларів) – прибуток інвесторів, оскільки їх було 10 і вклали вони однакову суму, то кожен з них отримає по 1 800 000 доларів прибутку + 250 тис. доларів (перші 10% від прибутку, на які не може розраховувати керуючий).
Як бачите, розуміючи, що таке гедж-фонд, можна заробляти пристойні гроші не тільки як вкладник, але і як керуючий.
Звичайно, для цього потрібно багато вчитися і володіти пристойною сумою для інвестування.
