Робота

На кого піти вчитися, щоб знайти роботу через п’ять років

Роботодавці шукають аграріїв, продавців та виробничників — їх готові брати в штат ще зі студентської лави.

Днями стартує вступна кампанія у внз. Українські абітурієнти вже за традицією обирають університети попристижніше, вважаючи, що після їх закінчення можна без проблем знайти хорошу роботу. Самі ж роботодавці зайняті пошуком кваліфікованих кадрів. І полюють за ними аж ніяк не в інститутських аудиторіях.

Вантажник проти юриста

Як розповів директор з розвитку сайту Work.ua Сергій Марченко, найбільший приріст заявок за останні два роки спостерігається на позиції заправника (+192%), вантажника (+126%) і асистента стоматолога (+120%).

Також у ТОП-10 потрапили різноробочі, пакувальники, водії вантажівки і покоївки. А ось юристів, страховиків і топ-менеджерів стали шукати значно менше.

«В Україні зростає попит на робітничі спеціальності, а на фінансові і юридичні, навпаки, скорочується», — говорить Марченко.

Український ринок праці вкрай розбалансований, кажуть експерти: молодь навчається зовсім не на ті спеціальності, які шукають українські компанії. У підсумку знайти толкового інженера набагато складніше, ніж економіста.

Є й інша проблема. Приміром, педагогів в Україні вистачає, але рівень вступників на цю спеціальність нижче, ніж в інших вузах. Це ж стосується і майбутніх лікарів. Щоб виправити ситуацію Моз навіть ініціював у цьому рік підвищення мінімального бала ЗНО до 150, але це нововведення в підсумку так і не було схвалено.

Держава намагається впливати на ситуацію, коригуючи держзамовлення.

«Зменшують держзамовлення на економічні та юридичні спеціальності та збільшують на дефіцитні. Більш того, з минулого року у тих, хто навчається на технічних та педагогічних напрямах стипендія вище, ніж у решти студентів (1,4 тис. проти 1,1 тис. грн. в місяць). За підсумками цієї вступної кампанії можна буде зробити висновок спрацювала ця стратегія», — зазначив у розмові заступник голови секретаріату Нацагентства по забезпеченню якості вищої освіти Микита Андрєєв.

За словами Марченко, в 2012-2015 р наші абітурієнти зменшили натиск на напрям «Менеджмент і адміністрування» (зниження потоку на 39,1%), економічні (-33,7%) та гуманітарні спеціальності (-33,6%).

В той же час самий маленький відтік вступників зафіксований за напрямами «Сфера обслуговування» (-2,4%) і «Комп’ютерні науки» (-6,0%).

Робота не для всіх

Але навіть отримавши теоретично затребувану професію, випускнику вузу традиційно непросто знайти роботу через відсутність досвіду. Як розповіла спеціаліст експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Катерина Криворученко, станом на перший квартал 2017, конкуренція серед цієї категорії шукачів становить шість осіб на одне вакантне місце.
Як правило, спеціалістам без досвіду можуть запропонувати стажування в компанії (нерідко з мінімальною заробітною платою) з можливістю навчання та професійного зростання. Що цікаво, більшість українських роботодавців звертають все менше уваги на диплом, вважаючи досвід та компетенції кращим доказом профпридатності.

Трохи інакше розвивається ситуація в разі прийому на роботу студентів і фахівців початкового рівня (без досвіду). Тут диплом може стати конкурентною перевагою, оскільки свідчить про цілеспрямованість та бажання вчитися.

«Троє з п’яти роботодавців звертають увагу на диплом, якщо мають справу з фахівцем початкового рівня. Найбільш авторитетні, на їхню думку, національні рейтингові вузи», — пояснила Криворученко.

Майже половина представників компаній вважають, що вибір вузу впливає на подальшу кар’єру тільки в тому випадку, якщо випускник йде працювати за фахом.

В цілому, за перше півріччя 2017 р. роботи в країні прибавилося. За даними Work.ua роботодавці розмістили в середньому на 34% більше вакансій, ніж за аналогічний період минулого року.

Багато вакансій для студентів та фахівців без досвіду пропонують у таких сферах:

  • продажу (рітейл);
  • фінансова, банківська сфера та інвестиції;
  • сфера гостинності (готелі, бази відпочинку, ресторани, туризм);
  • адміністративний персонал;
  • інформаційні технології;
  • маркетинг, реклама, PR;
  • виробництво, технології;
  • транспорт, логістика;
  • аграрний сектор;
  • робочі спеціальності.

Платити українцям теж готові більше, ніж раніше. Особливо, за дефіцитними спеціальностями.

Середній приріст зарплат на сайті Work.ua у першому півріччі нинішнього року склав +19%. Найбільше платять у Києві (8397 грн), Одесі (7890 грн) і Харкові (7282 грн).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *