Гроші

Через кого Україна загрузла в боргах

Державний борг України є важливим показником успішності економічної політики влади. Зростання внутрішнього державного боргу веде до збільшення грошової маси в обігу та девальвації гривні. Збільшення зовнішньої заборгованості викликає залежність від міжнародних фінансових організацій та інших країн-кредиторів або емітентів резервної валюти, що в кінцевому підсумку призводить до перерозподілу геополітичних зон впливу.

Державний борг України активно зростав протягом 2005-2017 років. За президентства Ющенка він збільшився в 3,7 рази, Януковича — в 1,81 рази, а при Порошенко — в 3,3 рази.

Динаміка державного прямого та гарантованого боргу, млрд. грн.
(розраховано за даними НБУ)

Борг України

Однак якщо проаналізувати відносні показники, зокрема співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту (ВВП), то з’ясується, що зростання боргів у 2005-2009 роках відбувався повільніше порівняно з темпами підвищення реальних доходів. Підвищення боргового навантаження відбулося лише у 2009 р. на тлі світової фінансової кризи. У 2010-2016 же роках світова економіка продовжувала зростати, а українська — збільшувати борги.

Зниження боргового навантаження в нашій країні довелося на 2005-2007 роки. Після збільшення частки боргу у ВВП в 2009-2010 роках, його значення до 2014 року стабілізувався.

Борг знову інтенсивно збільшувався вже під час президентства Порошенко, коли державні позикові засоби масово виводилися з країни в офшорні резиденції на основі використання різноманітних інструментів відмивання бюджетних коштів.

Співвідношення державного прямого та гарантованого боргу до валового внутрішнього продукту
(розраховано за даними НБУ)

Динаміка боргу України

За експертними оцінками, бюджетна корупція щорічно освоює близько 25-30% всіх коштів, які виділяються з бюджетного розпису. В абсолютному вираженні ця сума становить близько 150-200 млрд. грн., включаючи субсидії газовим олігархам через місцеві бюджети.

Все це лягає на плечі звичайних українців через непомірні податки, завищену вартість комунальних послуг та знецінення національної грошової одиниці, оскільки інфляція є головним інструментом влади.

Емітовані кошти відразу потрапляють до розпорядників бюджетних коштів, які їх направляють на валютний та товарний ринки, коли ціни ще залишаються старими. Нова грошова маса починає штовхати ціни в гору і в кінцевому підсумку основними жертвами неконтрольованої емісії стають пересічні українці.

Економічна політика урядів Яценюка і Гройсмана по набору регуляторних інструментів нічим не відрізняється від політики уряду Азарова. Зокрема, не сформовано інструментарій антимонопольного регулювання тарифної політики природних монополій, що призвело до необґрунтованого зростання тарифів на послуги систем електро-, газо-, тепло – і водопостачання.

Не запущений механізм регулювання трансфертного ціноутворення, який попереджав би внутрішньокорпоративний демпінг і розширив би базу стягнення прямих і непрямих податків у фінансові фонди країни. Децентралізація має декларативний характер, а її пріоритети визначаються близькістю регіональних бізнес-еліт до вищого політичного істеблішменту.

Тому немає нічого дивного, що державний борг зростає, оскільки бюджетні дірки латаються не завдяки активізації ділової активності, а через регулярні запозичення, як за кордоном, так і всередині країни.

Василь Голян,
директор громадської організації
«Європейський аналітичний центр»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *