Україна

Українська економіка: до і після революції

Будь-які революції, в тому числі і Революція гідності, ставлять перед собою мету зробити радикальні зміни, які повинні поліпшити життя людей. В цьому і полягає суть будь-якої революції, яка хоче внести нове життя і знищити старе й неефективне, що було раніше.

Можливо, зараз саме час порівняти, як змінилася економіка України після Майдану, і які радикальні економічні події відбулися в житті простих українців. Для цього можна сміливо скористатися офіційними даними Державної служби статистики і Нацбанку.

За офіційними даними НБУ, на 16 листопада 2016 року, курс готівкового долара/гривні становив 26,6/27,1 грн, в той час як 16 листопада 2013 року він дорівнював 8,15/8,19 грн. Фактично відбулася девальвація гривні в 3,3 рази. Такої великої девальвації не було навіть під час кризи 1998-1999 та 2008-2009 років.

Це дійсно сильний удар по економіці України. Багато українців, які зберігали гроші у гривні, втратили, що вкрай засмутило населення, але порадувало валютних спекулянтів. Бо за останні три роки найприбутковішим бізнесом в Україні виявилися саме валютні спекуляції, які не створюють матеріальні блага, але дають можливість одним розбагатіти за рахунок інших.

Більше 80 банків були закриті НБУ в період з 2014-2016 роки. Як результат, українці і бізнес, зі слів глави Нацбанку, втратили близько 300 млрд. грн, оскільки відшкодування грошей з банків, які були ліквідовані, отримали не всі.

Багато активів банків, які закрив регулятор, були просто розкрадені. Не дивно, що українці стали менше довіряти банкам. На 1 листопада 2016 року, загальна кількість депозитів фізосіб у гривні склало 192 млрд. грн, що майже на 60 млрд. грн менше, ніж на 1 листопада 2013 року. Що ж стосується валюти, то загальна кількість валютних депозитів населення на 1 листопада 2016 року було на рівні $8,7 млрд, що на $14,3 млрд менше значень до 1 листопада 2013 року. Це дуже великий відтік.

Фактично, ця сума перевищує суму кредитів МВФ, які отримала Україна за період з 2014-2016 роки. Виходить, що Україна брала все нові і нові кредити МВФ і все більше входила в борги, в той час, як реальні гроші йшли з банківського сектора. Не складно зрозуміти, що якщо повернути всі ці мільярди в банківський сектор, то можна було б без проблем погасити всі борги МВФ і ще залишилися б гроші. Але, як це зробити, якщо українці після банкопаду просто бояться банків.

З кредитуванням в Україні справи йдуть не краще. На 1 листопада 2016 року частка проблемних кредитів становила близько 30% від усієї кількості виданих кредитів, у той час, як на 1 листопада 2015 року цей показник дорівнював лише 8%. Саме зростання проблемних кредитів і спровокував зупинку кредитування України.

Спрацював принцип доміно. НБУ закриває банки, бізнес і фізособи втрачають гроші в банках-банкрутах і, в той же час, девальвація знецінює залишки коштів. В результаті ні бізнес, ні фізособи не можуть погашати кредити в строк і банки стикаються з масовими неплатежами. Частка проблемних кредитів зростає прискореними темпами.

За підсумками 2013 року зростання ВВП України дорівнював 0%, але вже в 2014 рік падіння ВВП склало 6,6%, а за 2015 року економіка впала на 9,9%. За підсумками 2016 року очікується зростання ВВП України в кращому разі 1%. Таким чином, реальний ВВП України за підсумками 2016 року буде на 15,5% нижче, ніж в 2013 році. З таким темпом до рівня 2013 року Україна буде рости більше десяти років. Потрібно набратися терпіння.

За даними Держстату, на 1 жовтня 2016 року середня заробітна плата в Україні склала 4989 грн або $191 в еквіваленті. На 1 жовтня 2013 року середня заробітна плата в Україні була 3327 грн або $407. Падіння зарплати в доларовому еквіваленті більше ніж у два рази.

Інфляція в Україні багато в чому сталася в результаті девальвації гривні та зростання тарифів ЖКГ в десять разів порівняно з 2013 роком. В результаті офіційна інфляція за період з 2013 року по 1 жовтня 2016 року склала 75%.

Зрозуміло, що номінальна заробітна плата за цей час зросла всього на 50%. Проблема зниження купівельної спроможності українців стоїть дуже гостро. У результаті внутрішній попит в Україні суттєво впав, що вкрай негативно відбилося на торгівлі та бізнесі.

За період з 2014 року по 1 жовтня 2016 року роздрібні продажі в Україні знизилися на 27%. Люди стали менше купувати, тому що просто не вистачає грошей. Взагалі в українців останнім часом розвинулася схильність до економії. Невпевненість у завтрашньому дні змушує навіть тих людей з нормальною роботою і зарплатою, економити через страх втратити працевлаштування і не знайти нове.

Порівняно з 2013 роком економічні результати не втішні. Багато, що було обіцяно, так і залишилося в проектах. Немає реального економічного зростання, бізнес не поспішає створювати нові робочі місця та інвестувати кошти в розвиток виробництв.

Як результат, в Україні все складніше знайти хорошу роботу. Багато українців були змушені виїхати на заробітки за кордон, і це частково зняло навантаження на ринок праці в країні. Крім того, у чому саме гроші, які українські заробітчани перераховують в Україну, рятують наш валютний ринок, оскільки зовнішня торгівля в мінусі, а про зарубіжні інвестиції більше говорять, ніж отримують насправді.

Ось такі вийшли невтішні результати до третьої річниці початку Майдану. Але кризи не бувають вічно і є надія, що з часом і ця криза закінчиться. Тим більше, що в цілому економічні показники 2016 року свідчать, що економіка України досягла “дна падіння”, хоча реального зростання немає. Будемо сподіватися, що в найближчі роки зростання економіки все ж таки відродиться і нам вдасться дожити до того дня, коли середня зарплата в Україні буде як в 2013 році, а краще більшою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *