Політика

У Нацбанку назвали ризики для бюджету-2021

НБУ

У центробанку вважають оптимістичними плани щодо внутрішніх запозичень до бюджету майже півтрильйона гривень.

У Національному банку вважають головними ризиками закону про держбюджет на 2021 рік потенційні наслідки закладених запозичень і питання про фінансову незалежність регулятора. Про це голова НБУ Кирило Шевченко розповів в інтерв’ю Економічній правді.

“Згідно з прогнозом Національного банку, ця сума буде на рівні 21,6 млрд гривень. У законі стоїть 33. Наш прогноз максимально наближений до реальності. Він ще може бути відкоректований за рахунок останніх днів. Крім того, його ще належить підтвердити висновком незалежного аудитора і після цього перерахувати до державного бюджету. У будь-якому випадку, ця сума не буде в півтора рази більшою. Для нас це ще і питання нашої фінансової незалежності”, – сказав Шевченко.

Читайте також:  МОЗ просить у Ради більше грошей у 2021 році

Також він зазначив потенційний ризик “ефекту фіскального витіснення”:

“Обсяги запозичень, які закладені в закон, тільки на внутрішньому ринку – 497 млрд гривень. Це майже півтрильйона. Загальна ліквідність банківської системи, залежно від дня, становить 160-170 мільярдів. Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподіватися на те, що всі борги, які держава повинна повернути в 2021 році на внутрішньому ринку, будуть переведені в нові – так званий ролловер”, – пояснює банкір.

В НБУ припущення, що всі борги знову вкладуть в ОВДП, називають оптимістичним, адже для запозичення в півтрильйона Мінфін конкуруватиме за кошти банків з бізнесом. Для цього ставки за ОВДП зростатимуть. Шевченко зазначає, що для банків інвестиції в держоблігації є більш вигідними – вони не вимагають значних витрат ресурсів і ризиків, яких вимагає кредитування малого і середнього бізнесу.

Читайте також:  Київ сподівається на Польщу у питанні COVID-вакцин

“Ми бачимо ризик того, що запас зниження процентних ставок буде вичерпано. Якщо такий ефект спрацює, банки не зможуть далі знижувати процентні ставки”, – пояснює голова Нацбанку.

При цьому він додав, що через “ефект витіснення” існує загроза для відновлення кредитування.