Україна-ЄС

Як Україна торгувала з ЄС і що з цього вийшло

Дуже часто, коли слухаєш наших політиків чи окремих експертів, які розповідають про нашу торгівлю з ЄС, то складається така думка, що вони абсолютно не здогадуються про те, що на сайті Державної служби статистики України є вся детальна інформація про нашу зовнішню торгівлю, в тому числі і з ЄС. Тому не варто свідомо розповідати небилиці і вигадки, просто потрібно уважно подивитися на реальні факти і цифри, тим більше що дійсно розвиток зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС відбувається досить таки цікаво.

Згідно з офіційними даними за перше півріччя 2 015 року експорт українських товарів та послуг склав всього 22500000000. дол., це на 40% менше, ніж за аналогічний період 2013 року. При цьому імпорт за перше півріччя 2015 року становите 19,6 млрд. дол., цо майже на 49% менше, ніж за аналогічний період 2013 року. Як результат, за перше півріччя 2015 року Україна отримала профіцит по зовнішній торгівлі 2,2 млрд. дол., а ось в 2013 році мала дефіцит майже 713 млн. дол. При цьому експорт українських товарів та послуг до країн СНД впав за перше півріччя 2015 року на 61% порівняно з аналогічним періодом 2013 року. Але, якби тільки в країни СНД, експорт українських товарів та послуг до країн ЄС у 2015 році теж впав на 31% в порівнянні з 2013 роком. Не вийшло у України замінити ринок СНД ринком ЄС. Чому? Може тому, що це складно, і багато в чому навіть неможливо, якщо враховувати загальносвітову кон’юнктуру і структуру світового ринку.
За перше півріччя 2015 року Україна поставила в ЄС товарів на суму близько 6 млрд. дол., це майже на 36% менше, ніж торік. Не виходить у України нарощувати продаж товарів в ЄС, незважаючи на підписану угоду про асоціацію з ЄС і навіть на преференції відносно українських товарів, які ЄС ще в травні 2014 надав в односторонньому порядку. Тут все дуже просто і зрозуміло.

Основним видом експорту, який поставляє Україні в ЄС, є метал, а точніше напівфабрикати з металу, і зерно, а точніше кукурудза. У структурі експорту України в ЄС метал займає 26%, а зерно 15%. Правда, в структурі експорту України в ЄС близько 12,4%, це мінеральні продукти, а точніше залізна руда. Останнім часом, дійсно Італія добре купує наш чавун і феросплави, Польща – напівфабрикати зі сталі. Іспанія і Голландія купують великі партії кукурудзи з України. Хоча Голландія, це не та Голландія, це, в основному, офшорні зони, які розплоджені на голландських островах у Карибському морі, але формально купує їх Голландія, член ЄС. Руду у нас, перш за все, купує Польща і навіть Німеччина. Україна дійсно є цінним діловим партнером, але, насамперед, партнер, який постачає сировину для європейської промисловості.

ЄС із задоволенням купує, і буде купувати і далі наше зерно, але от готові продукти харчування навряд чи. За перше півріччя 2015 року Україна продала в ЄС готових продуктів харчування на суму близько 390 млн. дол. З них майже 90%, це відходи від харчової промисловості. Для чого потрібні ЄС ці відходи – окрема тема, але будете дуже здивовані, якщо довідаєтеся.

Європейські підприємства справді останнім часом збільшили замовлення на виконання швейних робіт на наших підприємствах легкої промисловості з давальницької сировини. Але це слабкий сегмент ринку. Тим більше що тут задіяна тільки наша робоча сила, а ось сировина і матеріали імпортні. У результаті сальдо експорт-імпорту легкої промисловості України та ЄС вийшло мінус 2500000. дол. Україна ще виявилася винна.

Аналогічна картина спостерігається і щодо виконання українськими машинобудівними компаніями замовлень для ЄС. Це, як правило, невеликі замовлення, при цьому українським підприємствам доводиться купувати або отримувати матеріали та комплектуючі з-за кордону. У загальній структурі експорту українських продуктів частка машин і устаткування займає 14,4%. Хороший показник, але ось сальдо експорту-імпорту машин і устаткування Україна-ЄС становить мінус 230 млн. дол. Українська сторона тут виступає в якості “хлопчика на підхваті”, тому основний прибуток іде в ЄС. Вони замовляють, вони фактично власники цього обладнання, а українська сторона тільки отримує невелику суму грошей за роботу.

Ось така виходить в Україні торгівля з ЄС. Не можна сказати, що нічого не відбувається. Все якраз відбувається і змінюється. Але тільки не в питаннях зовнішньої торгівлі з ЄС. Україна, і в 2013 році, і раніше, в основному продавала в ЄС метал і зерно, і зараз продовжує продавати в ЄС ті ж товари. Радикально міняти структуру торгівлі з ЄС складно, довго і не так просто. У ЄС свої економічні цілі і вони не завжди збігаються і інтересами України. У світовій економіці немає друзів, там тільки конкуренти.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *