Політика

В Україні затвердили стратегію національно-патріотичного виховання

Патріотизм

У влади викликає занепокоєння готовність громадян до захисту України зі зброєю в руках – 60,2% респондентів не мають таких намірів.

Кабінет міністрів затвердив план реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки і схвалив концепцію Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на цей період. Про це повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у Telegram.

“Метою цих актів є розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання; налагодження міжрегіональної та міжвідомчої взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання з метою утвердження єдиної національної системи цінностей”, – заявив Немчінов.

Читайте також:  РНБО: Війну на два фронти ми не потягнемо

За його словами, у результаті тривалого ігнорування і неврегульованості питань національно-патріотичного виховання в українському просторі спостерігається ряд негативних явищ, які створюють реальні і потенційні загрози національній безпеці у воєнній, гуманітарній, соціальній, економічній, внутрішньополітичній та інших сферах. Ці проблеми мають комплексний характер і не можуть бути вирішені на рівні окремих державних органів або регіонів. Їх усунення потребує збалансованої політики та з’єднання діяльності держави і громадянського суспільства.

Міністр переконаний, що подальше ігнорування проблем буде тільки сприяти засиллю антиукраїнської пропаганди, продукуванню світоглядно-ціннісної дезорієнтації, диспропорцій мовної ситуації, поширенню місцевих ідентичностей, що в нинішніх умовах є суттєвим викликом і може призвести до непоправних наслідків.

Читайте також:  Єрмак: Україна чекає відповідь щодо Донбасу

По-перше, за словами Немчінова, загрозлива ситуація з рівнем локальної ідентифікації. Так, якщо на Заході громадянами України себе вважають 80,6% респондентів, у центрі – 79,7%, на півночі – 70,1%, на Сході – 67,4%, на Півдні – 66,0%, то на Донбасі – тільки 42,7%. Регіональне розподілення висвітлює дуже високі показники ідентифікації з Радянським Союзом на Донбасі – 20,7% і на півдні – 11,8%.

По-друге, критична ситуація з використанням української мови, яку використовує менше половини населення (44,5%), при цьому кожен третій використовує російську мову. Колосальний розрив існує у регіональному розподілі – на Заході українською мовою в родині спілкуються 95,2% опитаних, на Донбасі – 2,7%.

Читайте також:  Саакашвілі обіцяють "гарне тюремне харчування"

По-третє, занепокоєння викликає готовність до захисту України зі зброєю в руках – 60,2% респондентів не мають таких намірів. Найчастіше про готовність брати участь у захисті України говорять жителі Заходу, найменше – Донбасу, тільки 37,6% респондентів готові захищати незалежність і територіальну цілісність України ненасильницькими методами, такими як волонтерство, благодійність, додав чиновник.

Відзначається, що на вирішення цих проблем розроблені основні заходи, спрямовані за наступними напрямками:

  • вдосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання;
  • впорядкування і вдосконалення системи військово-патріотичного виховання;
  • організація і координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;
  • забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання;
  • забезпечення скоординованої діяльності у сфері національно-патріотичного виховання.

Залишити коментар