M & A

Який бізнес будуть купувати в Україні цього року

Український бізнес зараз “на виданні”. Експерти прогнозують: кількість угод з купівлі підприємств у цьому році буде збільшуватися.

“У міру стабілізації макроекономічних показників ми очікуємо збільшення інвестицій в Україну”, – зазначив керуючий партнер юридичної фірми AEQUO Денис Лисенко. Остання супроводжує українські і міжнародні підприємства при укладанні угод. А недавно представила результати дослідження вітчизняного ринку злиттів і поглинань (M & A) за 2015 р., проведеного спільно з компанією Mergermarket.

Згідно з методикою, моніторинг покрив тільки угоди, щодо яких є достатня кількість публічної інформації. Ключовий критерій відбору – сума операції понад $ 5 млн. У разі покупки міноритарного пакета порогова сума збільшувалася. Якщо угода не була публічною, то її сума оцінювалася радою експертів.

Негативна статистика

У всьому світі кількість і обсяги угод M & A уже досягли показників докризового 2007 р. В Україні поки спостерігається інша картина.

За статистикою, 2008 рік став останнім вдалим періодом для вітчизняного ринку злиттів і поглинань. У 2015 року кількість операцій M & A у нас виявилося на мінімальному рівні, навіть у порівнянні з кризовим 2009 р.: 26 проти 31. Для порівняння, в 2014 році було укладено 34 угоди.

“Очікувалося, що в минулому році Україна зможе вийти з військового конфлікту, але цього так не сталося. У першому кварталі 2016 року було укладено всього 4 угоди. Правда, зараз багато угод знаходиться в процесі укладення, але їх результати позначаться вже в наступних звітних періодах “, – з оптимізмом заявляють в AEQUO.

Обсяги угод також впали – з $ 831 млн. в 2014 році до $ 150 млн. в минулому. При цьому в минулому сезоні 62% всіх угод було укладено між українськими компаніями та тільки 38% – із залученням іноземного капіталу. За вартістю угод картина прямо протилежна: 72% грошового грошей надійшло від іноземців і лише 28% – від місцевих покупців.

Зрозуміло, частина іноземного капіталу – це ті ж українські гроші, перегнані через офшори, визнають експерти.

“Хоча М & А-активність була підірвана економічним спадом, є стійке враження, що Україна все ж пройшла дно”, – вважає партнер, керівник практики злиттів і поглинань AEQUO Анна Бабич.

Втім, глава Фонду держмайна України Ігор Білоус виділяє всього два типи угод, які зараз відбуваються на українському ринку M & A. Це дистрес (продаж проблемних активів, в першу чергу банківських застав) і спеціальні ситуації (тобто приватизація).

Частково це пояснюється макроекономічною ситуацією, але більше – негативним впливом надмірного валютного регулювання.

“Ми пропонуємо інвестувати в наші об’єкти, але не дозволяємо виводити прибуток у вигляді дивідендів. Дурнів немає. Тому сюди заходить тільки український капітал, він знає, як працювати в таких умовах”, – пояснює Ігор Білоус.

Грошове злиття

У топовом списку М & А експерти називають кілька сегментів. На першому місці зі значним відривом від найближчих “конкурентів” виявилися фінансисти. У 2014-2015 рр. фінансовий сектор забезпечив 35% всіх угод в кількісному вираженні і 43% в грошах.

Для порівняння: в 2012-2013 рр. ці показники склали 16% і 7% відповідно.

Одна з причин сплеску активності на цьому ринку – впровадження нової схеми, за якою ФГВФО продавав банки, раніше виведені з ринку.

Скажімо, в 2015 р американська корпорація New Century Holdings (NCH) придбала Астра-банк. У продажу “Омега-банку” і створення на його базі перехідного “РВС-банку” засвітився український інвестор UBG. Були й невдалі приклади таких угод. Зокрема, Primestar Energy з ОАЕ купила Укргазпромбанк, який потім знову був виведений з ринку.

“У 2016 році ми очікуємо нової хвилі консолідації банків. Вона стане логічним продовженням нинішнього курсу НБУ на спрощення процедури злиття. Крім того, регулятор назвав зменшення кількість банків на ринку однією зі своїх цілей”, – говорить Денис Лисенко.

Частина угод відбувається через вимоги Нацбанку щодо розкриття кінцевих власників фінансових компаній. Крім того, компанії з російським корінням реструктуризують свій бізнес.

На руку інвесторам і той факт, що вартість активів невисока. Наприклад, як заявляв раніше інвестбанкір і радник голови Фонду держмайна Сергій Будкін, при запланованій продажі акцій держбанків багато грошей виручити не вдасться. За його словами, вартість кожного окремо взятого банку (і комерційних зокрема) “близька до нуля, і добре, якщо вона не негативна”.

Збільшенню числа угод на фінансовому ринку будуть сприяти як складне фінансове становище підприємств, так і зміна регуляторного клімату. Свідченням браку грошей може служити, зокрема, обмін акціями (поки не завершений) між Укрсоцбанком і Альфа Груп. “У 2-му чи 3-му кварталі чекаємо завершення цієї угоди”, – говорить Денис Лисенко. За його словами, подібні консолідації будуть спостерігатися і надалі.

За словами експертів, зараз приблизно 30% угод публічні. “Що стосується інших, то в половині випадків розголошення не хоче сам клієнт, а в другій – консультант”, – розповів один з таких консультантів.

“Багато підприємств знаходяться на межі банкрутства і їх власники змушені розлучатися з майном фактично за робочий капітал. Багато з цих угод не публічні, бо навіть олігархи зараз переживають не найкращі часи”, – пояснює Ігор Білоус.

Передпродажна підготовка

За словами Анни Бабич, першими з іноземців в Україну заходять фонди з США. Вони сміливіші і готові ризикувати більше, ніж європейці. Такі покупці націлені на АПК, нерухомість і фармацевтику.

Зростання кількості угод і головне їх загальної вартості спостерігається також в енергетиці і гірничорудній промисловості. На них в 2014-2015 роках довелося 13% всіх угод в кількісному вираженні і 29% в грошах.

Цього року експерти очікують подальшого зростання числа “енергетичних” угод.

Справа в тому, що в 2015 р. вітчизняне законодавство було приведено у відповідність з нормами договору про енергетичне співтовариство. Тепер належить реструктуризація НАК “Нафтогазу” і виведення з його складу газотранспортної системи, а також продаж ОПЗ і обленерго.

До торішніх лідерів по загальній сумі операцій – фінсектору і енергетиці – в цьому році додадуться ІТ та телекомунікації, а також агропромисловий сектор, прогнозують експерти. Вже зараз там росте кількість угод. Наприклад, в телекомі їх частка збільшилася в 2015 р. до 12%, в фармацевтиці – до 5%. Але в грошовій “вазі” вони поки не можуть конкурувати з лідерами.

Але до фаворитів впритул підбираються аграрні компанії. В кінці минулого року на цьому ринку помітно посилилася активність по М & А.

“Незабаром ринок почує про прихід нових великих приватних гравців. І це будуть досить великі агрокомпанії”, – спрогнозував Денис Лисенко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *